Якщо кіт не може попісяти, постійно сідає в лоток, довго тужиться, але сеча не виділяється або виходить лише кілька крапель, це невідкладний стан, який потребує термінової ветеринарної допомоги. Особливо небезпечно, якщо така ситуація триває кілька годин і супроводжується млявістю, нявканням від болю або відмовою від їжі.
Закупорка сечовивідних шляхів призводить до того, що сечовий міхур переповнюється, токсини перестають виводитися з організму, порушується робота нирок і серця. Без лікування цей стан може стати загрозою для життя тварини вже протягом найближчої доби. Якщо кіт не ходить в туалет і є підозра, що він не може помочитися, не намагайтеся лікувати його вдома та не відкладайте візит до клініки.
Чому саме коти найчастіше стикаються з цією проблемою?
Закупорка сечовивідних шляхів (уретральна обструкція) значно частіше зустрічається у котів, ніж у собак. Основна причина полягає в особливостях їхньої анатомії. У котів сечівник довгий, вузький і має природні звуження. Тому навіть невелика кількість кристалів, слизових пробок або дрібних каменів може повністю перекрити відтік сечі.
Крім анатомічних особливостей, існують й інші фактори, які підвищують ризик закупорки, а саме недостатнє споживання води, малорухливий спосіб життя, надмірна маса тіла, незбалансований раціон, стрес, хронічні захворювання сечовидільної системи. Саме тому власникам кастрованих котів особливо важливо звертати увагу навіть на незначні зміни у сечовипусканні.
Далі розглянемо основні причини та захворювання, які можуть стати причиною закупорки сечовивідних шляхів у котів.
Цистит у котів
Однією з найчастіших причин порушення сечовипускання є цистит у котів – запалення сечового міхура. Його прояви можуть бути різними, але найчастіше власники помічають:
- кіт часто ходить в туалет;
- довго сидить у лотку;
- нявкає під час сечовипускання;
- залишає дуже маленькі порції сечі;
- кров у сечі кота;
- починає мочитися поза лотком.
Причиною циститу можуть бути стрес, бактеріальні інфекції, подразнення слизової оболонки, кристали в сечі або інші захворювання. Водночас за схожими симптомами може приховуватися значно небезпечніший стан – закупорка сечовивідних шляхів. Саме тому встановити причину лише за зовнішніми проявами неможливо, тварині потрібна кваліфікована консультація.
Сечокам’яна хвороба у котів
Сечокам’яна хвороба у котів (уролітіаз) – одна з найпоширеніших причин порушення сечовипускання. При цьому захворюванні в сечовому міхурі можуть утворюватися кристали або камені.
Кристали подразнюють слизову оболонку, викликають запалення, появу крові в сечі, а іноді повністю перекривають просвіт сечівника. Саме тоді власники помічають, що кіт не пісяє, часто безрезультатно сідає в лоток, живіт стає болючим, тварина швидко стає пригніченою.
Чим довше триває обструкція, тим вищий ризик важких ускладнень для всього організму.
Яка діагностика призначається?
Після клінічного огляду ветеринарний лікар визначає, що саме стало причиною порушення сечовипускання. Для цього можуть знадобитися:
- аналіз сечі – для оцінки її складу, наявності кристалів, бактерій, крові чи запалення;
- УЗД сечового міхура та нирок – допомагає оцінити, наскільки переповнений сечовий міхур, виявити осад, кристали або камені, ознаки запалення, потовщення стінки сечового міхура, а також перевірити стан нирок і сечовивідних шляхів;
- аналізи крові – для оцінки роботи нирок і загального стану організму;
- рентгенографія – якщо є підозра на окремі види уролітів.
Отже, якщо ви помітили, що кіт не може попісяти, довго сидить у лотку без результату або зовсім перестав мочитися, не спостерігайте за його станом удома.
Це один із небагатьох симптомів у ветеринарній медицині, який дійсно потребує негайної допомоги. Чим швидше буде встановлена причина та відновлений відтік сечі, тим більше шансів уникнути важких ускладнень і зберегти здоров’я та життя вашого улюбленця. Звертайтеся до Доктор Вет та ми обов’язково допоможемо вашій тваринці. Знаходимося: м. Львів, вул. Любінська, 164-а.
