Хронічна хвороба нирок – це синдром, що характеризується тривалим прогресивним зниженням функції нирок. Симптоми можуть розвиватися дуже повільно та непомітно для власника.
Хронічна хвороба нирок у котів. Як розпізнати?
Зовнішні ознаки можуть бути різними:
- млявість;
- апатія;
- зниження апетиту або повна відмова від корму;
- нудота;
- блювання;
- зниження ваги;
- погіршення якості вовни.
При тяжкій стадії бувають судоми та епілептичні напади. Сеча стає майже безбарвною.
При вираженій ХХН або відсутності терапії можуть розвинутись перикардит, захворювання шлунково-кишкового тракту, серцева недостатність, ішемія серця, набряки м’яких тканин та набряк легень.
Причини розвитку хронічної хвороби нирок у котів
- інфекційні (вірусний імунодефіцит кішок, вірусний лейкоз кішок, вірусний перитоніт кішок, лептоспіроз, бартонельоз);
- онкологічні (лейкемія, лімфома, аденокарцинома);
- запальні (панкреатит, холангіогепатит, імуноопосередковані захворювання);
- інші (сечокам’яна хвороба, гостре ураження нирок, отруєння ртуттю, акромегалія).
Діагностика
Для постановки діагнозу використовуються такі методи та обстеження:
- клінічний та біохімічний аналізи крові (основні показники, що говорять про зміну функції нирок – сечовина, креатинін, фосфор);
- загальний аналіз сечі та співвідношення у сечі білок/креатинін;
- УЗД нирок;
- біопсія нирок (на розсуд лікаря);
- серологічні тести, УЗД інших внутрішніх органів для пошуку причин ХХН.
Лікування
Доктор Вет – ветклініка у Львові, у якій проводиться лікування котів та кішок з хроничною хворобою нирок. Схема лікування підбирається індивідуально для кожної тварини.
Як профілактика та рання діагностика хронічної хвороби нирок рекомендовано щорічно здавати загальний клінічний та біохімічний аналізи крові, загальний аналіз сечі та співвідношення в сечі білок/креатинін. Завдяки цьому можна зафіксувати хворобу нирок на ранній стадії.
Уважно спостерігайте за своїми підопічними та звертайте увагу навіть на незначні дрібниці: активність під час прогулянки, бажання грати, як застрибує на диван чи переступає через поріг, скільки п’є води, як ходить до туалету, як спить, як їсть та інші щоденні заняття. Будь-яке відхилення може бути ознакою захворювання. І не забувайте розповідати про ці відхилення ветеринарному лікарю на прийомі, ця інформація дуже важлива для встановлення правильного діагнозу та своєчасної допомоги.
